Спали спогади на полум'ї відчаю
Нехай горять годиноньки незлічені,
Хай радість згорить.
Спали місця, де були ви разом,
Спали навіть одяг
І фото утрьох, де сідали на потяг.
І погане згорить
Не залишаючи пепла від моїх думок,
Там чисто, як лист мій , обернений в смок.
І помада палає моя у вогнях
Червоні синіючі тіні.
Палає у жовто-зелених руках,
Ламаючи хворого стіни.
Насипати повну таріль до схочу,
Насипати цілую жменю
Долити бензину ще, закричу
піймаю тебе за кишеню.
Ми виллєм бензин,
Чи наллєм на дно чаши
Я йду, чи лечу до небес.
Тебе не пущу, і спогад ще наший,
Міста без дверей і адрес.
Замовкни, одна лиш година,
секунди, мене пригорніть.
ти і є та людина,
крапка.
І спогад у смок загорніть.
Смок спогадiв
© Copyright: Аннабель Солт, 2014
Свидетельство о публикации №214041302207
Свидетельство о публикации №214041302207
Рецензии
