Бідний пращур мій Шевченко
І день і ніч плаче
На розпуттях велелюдних
Та ніхто не бачить
Як оглухли, не почули
Старого Шевченко
Запродали рідну землю
Розіпнули неньку
Засіяли житне поле
Кров’ю та сльозами
А що вродить? Час покаже
Які жнива будуть.
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше жидви рідні діти
Її розтинають.
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві
Озирніться на край тихий,
Ви ж його спалили!
Схаменіться, та згадайте
Що ви все ж слов’яни
Славних пращурів великих
Нащадки погані.
Схаменіться та згадайте
Ви ж рідні брати
Годі в сиріт та у старців
Торби однімати!
Депутатам од Шевченко
© Copyright: Алена Подопригора, 2014
Свидетельство о публикации №214041401264
Свидетельство о публикации №214041401264
Рецензии