Просто Місяць сьогодні вповні. Просто посмішка така тепла. Губи твої переповнені соком кохання. Очі твої виливають у світ зорі. Голова підпирає небо, а ноги тримають міцно земну вісь.
Колись ми усі були зоряним пилом. І знову напевне будем. Ми носимо в собі таємницю. Ми знаємо відповіді на всі запитання. Але мовчимо. Будуємо вежу. Просто так. Щоб прикрасити свою частку Безмежжя. Розсипаємо зерна, які проростуть не скоро. Може з них виростуть мегаліти з письменами на чорних стінах.
Може якогось там літа 3014 року хтось з мудрагелів спробує прочитати те, що ми написали і не зрозуміли...
Про100 Мiсяць
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214041501857
Свидетельство о публикации №214041501857
Рецензии