лист з арм11

Лист з армії
"Добрий день, дорога матуся!
В перших рядках свого листа хочу вам сказати, що я живий-здоровий, чого і вам бажаю, а також, що служба моя в військах особливого стратегічного призначення, скорочено ОСП— це щоб ворога ввести в оману, проходить нор¬мально. Під моїм приводом знаходиться декілька десятків "підлеглих", так я називаю службовців мого підрозділу, з метою сурової секретності, оскіль¬ки вони теж зміцнюють обороноздатність нашої країни. Ось тільки ми служимо два роки, а мої підлеглі і до року не дотягують - це вже залежить від їх¬ньої вгодованості та інших факторів. Наприклад, за успішне виконавши зав¬дання на тактичних навчаннях наша частина отримала вдячність від команду¬вання. Всі задоволені, а мої підлеглі постраждали, бо зразу чотирьох з них відправили для банкету з цього приводу.
Служба в мене дуже відповідальна, ось тільки жалко, що автомата мені не в видали. В цьому старшина наш винуватий, бо, коли в нас були навчання, то він суворо наказав: "Приготуйте противогази, зараз противник використує отруйні гази. По моїй команді одягнете ці засоби індивідуального захисту. Звичайно, ці засоби не гарантують на сто відсотків , що врятуєтесь, але сильніші виживуть. Природній відбір." - дещо жорстоко пожартував старшина. Він у нас великий дотепник, з його крилатих вислівів можна зібрати цілу книгу.  Так от від того жарту, хтось з наших, у кого нерви не в порядку, не витримав і пукнув, та так голосно, то всі ми подумали, що це уявний противник використував ту саму хімічну зброю, та й швиденько наділи на себе противогази. Від чо¬го старшина наш дуже розгнівався, бо в армії не треба думати, а треба ті¬льки виконувати накази, і почав на нас кричати за таке порушення Уставу. Потім він наказав зняти противогази. Цю команду ми виконали з великим задоволенням, бо якби противник і не примінив свою хімічну зброю, то ми б мабуть, задихнулись в тих противогазах. А тут раптом до мене підбігає старшина і кричить:
- Тебе що контузило? Чому не виконуєш накази командира, зараз же зніми противогаз.
- А я вже зняв противогаз,- злякавшись відповідаю я.
- Невже - засумнівався старшина і навіть моє обличчя потрогав руками - точно..., зняв. Ну і морда... Тобі , солдат, і автомата не потрібно. Від одного вигляду всі вороги розбіжаться в різні сторони.
Після нього він закріпив за мною совкову лопату зразка 1985 року, в на¬роді її називають "стахановка", під інвентарним номером 276 мільйонів 730 тисяч. Я не ображаюсь на старшину, але для більшої користі бу¬ло б мені краще видерти автомата Калашникова, так як страхітливий вигляд у мене тільки вдень, а неподобства на підлеглому об'єкті відбуваються вночі. В цей час на територію мого підрозділу проникають підозрілі особи, а на мій окрик: "Стій! Хто іде?" відповідають: "Пішов ти на..." Вибачайте, матуся, що некультурне слово використовую, але уже ось другий рік на моєму посту не змінюється пароль, оскільки в мене не автомат Калашникова, а совкова лопата "стахановка".
Хоча б тут, мабуть, автомат не допоміг, так як проникнення на територію мого підрозділу бувають, як правило на транспорті і бронетехніці. Тут би мені допоміг гранатомет, а ще краще противотанкова пушка, оскільки недав¬но при їхали за моєю підлеглою на танку. Схватила її бідну і давай в люк механіка - водія запихати, а люк же там зовсім маленький, не розрахований на мою підлеглу, якій пудів десять було, бо вибирали ж по жирнішу - солдати ж наші всі худенькі, тільки зам., по тилу сто п’ятдесят кіло важить, але він в люк танка ніколи не лізе, бо чоловік розумний і перш ніж куди влізти думає: "А як я звідти вилізу?"  Із страху моя підлегла, бо відчула , що настав її останній час раз в таку техніку сажають, підняла такий лемєт, так бідна пищала та верещала, що черговий по частині підняв солдат по три¬возі, подумавши, що ворог примінив зброю невідомого типу, щоб приголомшите противника. Із-за тої с... ледве третя світова війна не почалась. Лише са¬нкції ООН та запевнення всіх країн-учасниць, що вони не приміняли ніякої надсекретної зброї, зняли стан підвищеної боєготовності в військах. "Помил¬ка вийшла. - виправдовувався потім черговий по частині. "Сам ти помилка при роди." - відповіли йому і відправили на гаупвахті, вивчати звуки ворожої бойової техніки.
Зараз ніч. Сплять мирно мої підлеглі. Щоб не на голому цементі вони лежали , я їм соломки підстелив.  Спокійно в моєму підрозділі особливого стратегічного призначення, бо , як любив говорити наш комбат: "Шлях до серця солдата лежить через його шлунок".

                З Новим роком.

Гринько Станчук подивився на годинник, він показував шосту годину вечора.
- Пора.- сказав собі Грицько і положив перед собою чистий листок бумаги формату № 12. За допомогою лінійки він поділив листок на дві різні частини провів пряму лінію і написав на лівій частині "План", а на правій частині написав "Факт"
Потім в графу "План" почав писати:
На цей рік в мене було заплановано передивитись 1825 Фільмів різних се¬ріалів: мексиканських, аргентинських, бразильських та інших країн - тобто в середньому п’ять фільмів в день.
Фактично ж мені довелося подивитись 1426 серій, тобто в середньому майже по чотири серії в день. Невиконання плану стало можливим із-за частого відключення електроенергії державними енергетичними компаніями. В цьому році планував я поїхати на відпочинок на Канари, чи то Багами, або ж на острів вічного літа Мадагаскар, але із-за того , що я не виграв ні в Спортлото, ні в Лото Забава, ні в Лото Мільойонів, то поїздку до тих екзотичних країн прийшлось відложити, а в село до сестри сам не поїхав, бо там крім грижі нічого не заробиш.
Не став я також "людиною року" ні в країні, ні в області, ні в нашому місті, бо туда попадають тільки ті хто в державі не менше мільйона вкраде а я ж всього-навсього... Ні!.. Краще не буду говорити суму, яку я в державі поцупив, бо вона сміхотворно мала, але достатня для того, щоб на неї звернули увагу відповідні органи.
У приватному житті я став жертвою реклами, яка на всі лади вихваляли таблетки "Віагра", але виявилось, що то обман, бо без споживання сала, м'яса, сметани таблетки ті діють зовсім в протилежному напрямі, через що мене і покинула дружина. Мої намагання якось поправити свої сердечні справи теж виявились марними, бо ті часи, коли у нас кохались надурняка канули у Лету разом з усіма іншими комуністичними ідеалами, зараз слабка стать серед всіх знаків уваги цінують тільки грошові знаки, з якими, як ви розумієте в мене туговато, бо значну їх частину я вкладав, щоб виконати основний плановий показник на рік по товарах народного споживання, і повино з гордістю підмітити, що в цьому я досягнув значних успіхів, що і підтримує мій оптимізм і інтерес до життя. Не буду приводити цифри, щоб не шо¬кувати деяких аж занадто вразливих громадян, а скажу одне, що до виконання цього показника мені залишилось зовсім небагато і півлітра "Пшеничної" за шість годин до нового року - це для мене справжня дрібниця.
Попри всі незгоди нашого життя я повинен виразити вдячність нашому уряду і самому Президенту за те, що ми живеш мирно і можеш вільно виконувати наші  плани, хоча і не в усьому, але по основних показниках.
Р.S.
Моє спілкування з півлітрою виявилось дуже плодотворне - я успішно проспав прихід Нового року, але в перший же день цього року, я беру на планові зобов'язання: передивитись за рік все ж ті 1825 фільмів, тобто по п’ять фільмів в день, далі....