Притчi Cтарчика

 ПРИТЧІ СТАРЧИКА

«Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє вухо до слів моїх уст, –
нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів’я висловлю!»
Псалом 77(1-4) Пісня навчальна Асафова
               
«Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську».
Г.С. Сковорода
***

ЗАЧИН

Сковорода  -  мій поводир до Неба.
Полтава  -  то земля мого життя.
В душі і в серці Гоголь. Що ще треба
Для творчого зростання й каяття!

Благаю, Боже мій, почуй мене, послухай,
І дай мені стяжати Святого Духа!
***

І  В  БУДЕНЬ  БУВАЄ  СВЯТО
 
   Де закінчуються слова, там починається притча.
   Двічі посилала жінка свого чоловіка по хліб, а він горілку приносив.
   «Двічі ходив, іди і втретє, та принеси ж таки хліба».
   Пішов чоловік, а хліб вже увесь розібрали. А тут сусідка:
   «Голубонько, чи не треба вам хлібця? Бо і я купила, і чоловік мій купив».
   «Треба, сусідонько, ще й як треба».
   «То нате».
   «От спасибі. А ми вам за це повну чарку!»
   «Спасибі й вам. Агов, Семене, а йди-но сюди, та прихопи шматок сала і огірки…»
   Сила. Казав день: і в будень буває свято.