ОБКРАДЕНИЙ
В зернині - колос. Притча - зернина. Гожий ґрунт - і почалося зростання.
Віз дід додому повну мажу солі, а як звечоріло, ліг спати. А коли прокинувся вранці, то не побачив ні мажі, ні волів, ні солі. Що робити? Почимчикував додому, і легко йому було йти по росі вздовж тихої річки. А як зійшло сонечко, то де й туга ділася.
От прийшов він додому. Як забачила баба, що пішки дід іде, все зрозуміла. Почала вона плакати та лаяти діда, а потім, як виплакала горе, то й сказала:
- Хотіла я, діду, каші тобі підсолити, та бач, нічим. То сідай і так їж. Жили наші діди без солі й не бідкались. А що воликів у нас не стало, то й те на щастя: бо було сонце і вигоріла трава в лузі.
Обкрадений
© Copyright: Александр Выженко, 2014
Свидетельство о публикации №214041600446
Свидетельство о публикации №214041600446
Рецензии