Скажи, за що тобі таке дісталось,
Лихого горя тяжкії роки:
Одні завжди на тобі наживались,
А інші тебе рвали на шматки.
Усе життя вони тебе ділили,
Аби урвати пожирніше шмат.
О, скільки ж крові через це пролили
Від Приазов'я до самих Карпат.
Куди не глянь - усюди паразити,
І ззовні, і всередині вони.
Кати і зрадники, загарбники, бандити,
Як не "свої" - то пруть "зі сторони".
Скажи, за що тебе таке спіткало?
Чи завинила ти кому в житті?
Лиш тільки незалежною ти стала,
Аж раптом знову ти вже у вогні...
Вставай, Єдина! Скинь важкі кайдани!
І покарай лихих своїх катів!
І хай завжди на всіх твоїх майданах
Луна лиш радість і веселий спів!
Скажи, за що...
© Copyright: Дмитрий Подбельный, 2014
Свидетельство о публикации №214041700286
Свидетельство о публикации №214041700286
Рецензии
Дякую, Дмитре! Миру та процвітання Україні рідній! Творчих успіхів Вам.
З повагою,
Виктория Ротко 26.03.2015 21:41 • Заявить о нарушении
З повагою,
Виктория Ротко 26.03.2015 21:41 • Заявить о нарушении
Дякую Вам дуже, Вікторіє! Миру та процвітання!
Заходьте ще!
Дмитрий Подбельный 27.03.2015 01:26 Заявить о нарушении
Заходьте ще!
Дмитрий Подбельный 27.03.2015 01:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.