Реквием брошенного ребенка

…ненароджений…

Мені 1 місяць, мама носить мене в животику. Я щасливий бо у мене є тато і мама, вони мене люблять і люблять один одного. Перед сном мама мені навіть читає, а тато пестить животик де я сиджу. Мама часто ходить у гості до своїх подруг,вона всім розказує про мене. Вони гулко спілкуються і вирішують як мене назвати.

…ненароджений 2 місяці…

Я вже знаю що мене будуть звати Сашко….

…ненароджений 4 місяці….

Мама перестала ходити на роботу, їй стає важче через мене. Мені від цього сумно, але я обіцяю що коли я народжуся я буду цілувати маму доти, доки вона мене не пробачить. Адже я її люблю і звичайно поцілую тата, поцілую просто так, за те що він є…..

…ненароджений 6 місяців…

Там наверху коїться щось дивне. Мама перестала їздити до подруг і почала часто бачитись з якомось чоловіком. Я мало чого розумію, але напевно це її близький друг бо вони постійно з ним цілуються і розказує як вона його любить. Та мені він не подобається, бо він постійно дорікає мамі за мене і від цього мама починає нервувати. Але я знаю що у мене хороша мама і я їй довіряю…

…ненароджений 9 місяців…

Мені страшно! Мама часто сердиться і нервує. Вона стала постійно бачитись с тим чоловіком. Таке враження що мама з ним живе. Він постійно на мене кричить. Мама від цього ще більше нервує. Вона пару разів навіть мене вдарила. Я не розумію навіщо. Але я знаю що коли вона мене побачить, вона мене полюбить. Мама мене міцно-міцно обійме і більше не відпустить.
Чогось я перестав бачити тата. Він ніби зник. Я тільки іноді чую як вони сваряться. Навіщо? Вони ж кохають одне одного. Хоча мама іноді каже дивну річ, нібито вона закохалась у цього невідомого чоловіка, а тато їй непотрібен.

…народження…

Нарешті я побачив світ. Все так яскраво. Мене тримають дивні дядьки в білих халатах. Я хочу побачити маму і починаю кричати …мене не розуміють і несуть кудись далеко.

…неділя після народження…

Мені так і не показали маму. Я її ні разу не бачив. Зате бачив тата, але він був якийсь дуже сумний. Він подивився на мене і кудись пішов.

…місяць після народження…

Я плачу, я постійно плачу. Я ні разу не бачив маму. З того дивного білого будинку мене забрала дивна жіночка з величезними складками на обличчі, вона назвалась моєю бабусею. Вона звичайно дуже добра до мене, але я так хочу обійняти маму…мамо де ти?

…1 рік після народження…

Сьогодні у мене День Народження. Бабуся сказала що мені сьогодні можна загадати одне бажання ,яке обов’язково збудеться. Я загадав побачити маму.

…2 рік після народження…

З розмов бабусі я зрозумів що мама мене кинула і тато теж. На свій другий рік народження я загадую теж бажання. Але навряд воно здійсниться. Мама тепер живе з тим дивним чоловіком. Вона взагалі не спілкується с татом, як і я. А я хочу до мами, напевно вона дуже ображена через те що я заважав їй жити коли був у ній. Матусю будь ласка приїдь до мене. Я зроблю що хочеш тільки пробач. Я не хотів бути обузою. Матусю я виправлюсь.

…4 рік після народження…

Я нарешті зміг зрозуміти що матуся мене просто покинула. Але я все одно хочу до неї. Я її люблю. Я хочу її поцілувати і міцно-міцно обійняти. Матусю ти де? Матусю я буду тебе любити тільки повернись.

….1 день після смерті…

Я десь на небі. Так мені сказав дядько з крилами. Як я тут опинився я сам не розумію. Я просто стрибнув з вікна, адже так можна було потрапити до мами.
Бабуся сказала що мама померла. Я запитав у бабусі це як. Вона сказала що це довга подорож. І моя мама тепер живе з ангелами. Я спитав як туди потрапити, але бабуся промовчала. Зате я почув по телевізору про людину яка стрибнула з вікна і опинилась на небі. Я дуже хотів побачити маму, я дуже хотів її поцілувати і обійняти, але чоловік з крилами сказав що такі люди як моя мама потрапляють трохи в інше місце. Знову я не побачу маму, напевно я просто не гідний бути поруч з такою гарною людиною як моя мама…