КАРЛИК
Одного карлика, коли він ще був маленьким хлопчиком, на свято приходу Весни одягали янголятком-амуром; йому чіпляли за спиною крила, а в руки давали золотий лук і срібну стрілу.
Він грав роль так переконливо, з таким натхненням, що милував усіх присутніх на святі. Минали роки, а він все незмінно втішав людей своєю чарівною грою.
Та одного разу під час дійства на очах усієї громади він випустив з рук свого лука, впав і тої ж миті віддав Богу душу.
Вражені люди побачили, що то був уже не рожевощокий амур, а старезний дід.
Сила. Руйнує світ під бучне «будьмо – гей!..»
Весни нової старий соловей.
Карлик
© Copyright: Александр Выженко, 2014
Свидетельство о публикации №214042000584
Свидетельство о публикации №214042000584
Рецензии
