Орел i Мураш

ОРЕЛ  І  МУРАШ

   Байка - дбайка, кмітливому помагайка.   
   Якось Орел зустрів Мураху, що тяг до мурашника втричі більшу од себе стеблину, і запропонував йому:
   - Давай побратаємось.
   - Еге! - трохи не крякнув від несподіванки Мурах і випустив з лапок стеблину. - Чому саме зі мною? - запитав. - Чи ти забув: орел орла плодить, а мураш мураша родить. Яка я тобі рівня? Ти цар птахів, найліпше літаєш, далеко бачиш, а хочеш побрататися зі мною  -  чорною маковою зерниною в океані степу? Чи ти, може, глузуєш наді мною?
   - Та зрозумій же мене! - палко мовив Орел. - Між тобою і мною немає жодної різниці. Хай птахи вбачають у мені свого царя, а люди малюють мене на своїх гербах і військових клейнодах. Але  -  то їхні очі! Повір мені, я нічим не більший за тебе. Я лише чорна макова зернина в океані неба.
   Ця промова дійшла до серця Мураха, і вони побраталися. З тих пір Орел кожного дня прилітає до нього, Мурах по дзьобу забирається на його голову, і вони злітають удвох, і годинами кружляють в неосяжній височині  -  дві чорні макові зернини в океані буття.