You a so Times New Roman

Акробатика мімічних м’язів, як кажеш то не твій смак,
Мій суп набагато тепліший, ніж твій один привітний знак.
Айсберги давно б розтанули, побачивши твій колір очей,
Уникання зорових контактів, кажеш – такий, як є.
20 годин у чатах, форумах, гуглах і твіттерах,
Шрифт один, то велика чорна пляма,
Він згусток дощу, над штатом Алабама.

Мої вірші не читай, вони завжди будуть гірші,
Швидкими рухами набиратимеш феєрверк образ,
Чекаючи крик, зникати з мережі у раз.
Падаю немов принцеса на горошині,
На 50 матрац.

Будувати уявний каркас, досить пуста справа,
Щохвилинно забувати, кожен день міцніша кава,
Не з’являючись навіть у літерах на моніторі,
Записуєш новий диск у CD ROMі,
Відпускати потрібно не тільки з обійм, але і телефону,
Кидатись у холодну воду, отримуючи від цього насолоду.

Для лікування потрібні нові ліки, нова пігулка плацебо,
Все життя міняємо, темне на світле небо,
Один на одного, вчора, сьогодні, так треба,
З хвилинами, з новими соц. мережами,
Йдуть спогади, зимнього, темного неба.