Витворю ангела
краплями синього неба,
Перлами, квітами,
гострим напоєм жалю.
Срібного місяця
повний нахилиться цебер.
Стій, моє лишенько,
крила твої побілю!
Витворю, видишу...
Очі відкрий волошкові!
Журою світлою
серце по вінця наллю.
Тихше, голубонько,
можна розбитись об стелю!
Б"ється, тріпочеться,
сиплеться кришиво люстр!
Вікна розчинені.
Схлипнула і полетіла,
Все даленіє, хлюпочеться
лагідний спів.
Щастя сльозою по серцю
стекло, прощеміло,
Лиш золотиться в промінні
клубочиться пил.
Витворю ангела...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214042400137
Свидетельство о публикации №214042400137
Рецензии