Ясніючи, згасає тихе небо,
Малює кольорами диво з див.
Безмежність ночі горнеться до тебе,
І всесвіт прокидається в тобі.
І день минув. Стиха пташиний легіт.
Крізь темряву – самотній крик сови.
Незримий хтось торкнувся серця ледве
І геть пішов, лиш зорі запалив…
Яснiючи, згасае тихе небо...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214042501868
Свидетельство о публикации №214042501868
Рецензии