Вогник

                «…Дивись,
             Не легковажить у променях світла трава.
             В дорогу!...»
                (Р. М. Рільке)

Шлях
Через гущавину зневіри,
Через очеретяні болота втоми,
Через теренові колючі хащі марноти,
Через ліс власного недосконалого «я»
До
Вогника
Маленького такого
Спалаху в темряві – вогника істини.
Блукаєш біля селища,
Де всі жителі збожеволіли
Бо наїлися мухоморів брехні,
Бо забули як то воно – думати,
Бо забули, що вони люди,
А не двоногі опудала,
Не споживачі чорної браги,
Не мішки для непотребу.
Шлях.
Візьми в свою торбу
Черствий окраєць філософа,
Горнятко для води неповернення.
Тобі йти ще довго…
Дуже довго…


Рецензии
Здравствуйте,Шон Маклех!
Необыкновенно,очень проникновенно и настраивает на размышления о жизни...
..."Шлях
Через гущавину зневіри,
Через очеретяні болота втоми,
Через теренові колючі хащі марноти,
Через ліс власного недосконалого «я»
До
Вогника
Маленького такого
Спалаху в темряві – вогника істини."...
Очень понравилось Ваше стихотворение!
Спасибо Вам большое!
Всего Вам самого Доброго,удачи,света,солнца,успехов!!!
С уважением,Дария.☼

Дария Павлова   18.11.2016 02:25     Заявить о нарушении
Спасибо за такой отзыв! Рад, что Вам понравилось!

Шон Маклех   07.12.2016 14:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.