Просто дотики. Пальців, долонь, волосся. Дихання, запахів, вуст. Сплелося твоє серце з моїм. Переплелися пальці твої з моїми, думки і почуття. Ми снимо одними снами. Бачимо одні і ті ж мрії.
Просто дотики. Я торкаюся лобом шибки і дивлюся, як сонце сідає. Ти п'єш поволі з товстого горняти каву і бачиш, як я зазираю з-за твоєї спини. Ти чуєш тепло мого тіла і затишок тебе огортає, бо ми разом переживаєм цю весну, що пахне бузком і чистотілом...
Про100 дотики
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214043001784
Свидетельство о публикации №214043001784
Рецензии
