Наші спогади живуть у фотографіях.
На екранах монітора просто фон.
Не відчути більше їх нам у реаліях.
Уві сні тепер хіба що ми разом.
Це лише невиправданий міф.
Спростували через певний час його.
А хоча я щиро й довго вірила
В довговічність того, що було.
Твій подарунок — моя біль.
У неї термін дії давно вийшов,
Та все ж у серці залишилось місце їй.
І все ж ніяк вона мене не лишить.
На фотографіях щасливі миті Нас.
В минулому — сторінка Спільного життя.
У зошиті незнана кількість фраз.
В реалії — самотність лиш й нестерпний біль буття.
Спогади
© Copyright: Валерия Билинчук, 2014
Свидетельство о публикации №214050201832
Свидетельство о публикации №214050201832
Рецензии