Удивительному человеку наших дней...
...я уявляю, як Ви живете,--
В далекiй необачнiй далинi…
Мабудь у Вас будинок кам'яний,
В будинку - вогнище, або камiн –
С живим вогнем, що грiє Вас –
По вечорах, або --
У темрявi холоднiй ночi,
Щоб було тепло, й бачили щоб очi. –
Всi речi у кiмнатi, що живуть,
Обабiч з Вами повсякденно,
Собою службу вiрную несуть,
Пiдтримуючи Вас щоденно i буденно...
А за вiкном - буяє сад зеленый, --
-- що квiтне по веснi...
... оце, здається так менi...
А на цвяхах залiзних на стiнах
Висять якiсь iз Вашого минулого –
Буденнi речi, що пам'ять предкiв
Сберегли для Вас, можливо...
...i дивиться на Вас минуле сиротливе –
Чи єсть кому залишить опiсля ? –
А, може поряд з Вами є душа,
Що приготує Вам з пампушками борща?
Та iншi страви з української кухнi ...
...що завжди така багата i смачна ...
Незабуваемо для мене... Я-б Вас
почастувала, вареничками iз сметаною,
I, особливо, з вишнями! Бо це - казково!
Чи все це Вам знайоме ? - Моя душа... –
- пофантазiрувала трохи надобранiч…
... выбачайте ...
***********************************************
Свидетельство о публикации №214050402325
Замість трави проростають
Білі й блискучі леза ножів,
Але мовчу про це…
. (Шон Маклех)
.
"Бачу, як з української землі...
Але мовчу про це...
.
Моє шанування,землячко!
Виталий Полищук 12.05.2014 19:58 Заявить о нарушении
Алла Зиливинская 12.05.2014 20:55 Заявить о нарушении