З книги земних дiянь сатани

З  КНИГИ  ЗЕМНИХ  ДІЯНЬ  САТАНИ
                (кінцева глава)
 
    Був такий час, коли Сатанаїлу набридло спокушати людей до гріха, і вирішив він  будь-що кинути свої темні справи, примиритися із Богом і повернутися до небесного братства білих янголів.
   – Та чи пробачить тобі коли Господь? – почали заперечувати йому чорти. – Пригадай усе заподіяне людству, то й зрозумієш, що  –  ні.
   А Сатана їм:
   – Ось почну робити добрі діла – невже не зглянеться Він на мене? А прийду з покаянням до Нього – невже не змилується Всеблагий? Бо ж Сам Він казав: «Радість буває на Небі і об одній спасенній душі». А що то воно буде, коли я почну спасатися од гріхів? О-о!… Мир і щастя запанують на всій землі. Для кожної людини відчиняться райські врата.
   Переконавши слуг у правильності своїх міркувань, Диявол розіслав їх по всіх шляхах, що ведуть до пекла, з наказом встановити скрізь вказівні знаки з пересторогою: «Попереду пекло, повертай назад!»
   Виконали той наказ чорти, та вже під вечір повернулися всі як один з невтішною звісткою:
   – Це не зупиняє людей!
   – Тоді, – гримнув на слуг Люципер, – станьте кордоном навколо пекла і кожній людині, що прямує до нас, розповідайте про жахливі тортури, які чекають на неї! Може, це остудить їхнє бажання прошкувати дорогою гріха?
   Та вже через годину, трохи не плачучи, доповіли йому чорти:
   – Вони позмітали наші заслони!
   – Тоді, – розлючено заволав Князь Темряви, – заваліть вхід до пекла величезною брилою!
   Слуги виконали й цей наказ. Та чи ж допомогло? О ні! Тільки смерть здатна зупинити впертого, того, хто будь-якою ціною бажає досягти свого.
    І сказав тоді Сатана, звертаючись до Неба:
   – Ти Сам бачиш, Боже, я робив усе можливе, щоб зупинити заблудлих. Та марними виявилися мої зусилля. Ніщо не зупинить одержимого. І вирішив я з усім своїм воїнством, залишити землю і податися геть у інші світи. То ж на Твоє право залишаю я все, що створено Твоїми руками. Чини Свій суд і закони, щоб якнайскоріше наблизився день єднання Нового Неба і Нової Землі!
   Наодинці з Богом лишилися люди. А що то воно буде далі? Покаже час…