ПІВЕНЬ І ЗОЗУЛЯ
Без доброї бесіди - як без душі. То ж слухайте баєчку, люди хороші.
Зустрів якось Півень Зозулю та й каже їй:
– Твій спів, Зозуленько, і мій – майже схожі. Ти співаєш «ку-ку, ку-ку…», а я – «ку-ку, рі-ку».
– І що?
– Чому ж тоді тебе називають пророчицею, а мене лише будителем світу?
На що Зозуля відповіла:
– Будити і пророкувати, Півнику, – одне й те саме. Я свідчу своїм «ку-ку, ку-ку»: життя коротке, не баріться; поспішайте шукати ладу! А ти своїм «ку-ку, рі-ку» – закликаєш усіх: прокиньтесь! Чи варто поринати в сон, коли Сонце дарує світло, а світанки такі неповторні?!
Відповідь Зозулі врадувала і заспокоїла Будимира.
Пiвень i зозуля
© Copyright: Александр Выженко, 2014
Свидетельство о публикации №214050500418
Свидетельство о публикации №214050500418
Рецензии