Где рождался источник
у високих горах почалось,
між камінням величезним,
яке давно уже завмерло.
Чекало каміння на свій час,
щоб з гір скотитись водночас,
але гора каміння позбирала,
корінням ялинок тримала.
Стояло так каміння на горі
і мохом обростали всі боки,
лив дощ та випав снігопад,
і засипав осінній листопад.
Все витримали камені гори,
час вічності плив і вітри,
мороз і дощ, і знов весна,
а камені не рік і не два.
Потічки грайливі й весняні
почали бігли із шершавої стіни,
витікали, веселили та дзюрчали,
і в долину від каменю утікали.
Провели веселих струменів потік
і стихав удалині грайливий звук,
але пам’ятала потоків вода:
звідки узялася, із якого джерела.
Фотографія із інтернету.
Свидетельство о публикации №214050700046