Краплина меду

КРАПЛИНА МЕДУ

   Для того, щоб підкреслити значимість і красу миті, Старчик розповів нам якось мудру індійську притчу. Ось вона:

   ...З лісу, рятуючись від лева, вибіг нажаханий чоловік. Подолавши придолинок, він зупинився. Зупинка була вимушеною. Перед ним роззявило пащу глибоке провалля. На якусь мить чоловік розгубився. Він подивився униз. Урвисько було страшенно глибоким.
   «Може, стрибнути? - подумав чолов’яга. - Хай зламаю руку чи ногу, та все ж врятуюся». Далебі, там, унизу, він угледів левицю. Ото біда!
   «Що робити?!» - вигук розпачу вирвався з його грудей. Лев, що женеться, все ближче й ближче; він чує його грізний рик. Аж ось - надія! Єдине спасіння - повиснути на гілці невеличкого дерева, що своїми коренями якимось чином уві п’ялося в пристін.
   Сонечко закотилося за небокрай. Завечоріло. Стало прохолодно. У чоловіка почали мерзнути руки. Ще трохи  ; і пальці перестануть слухатися. І тоді - певна смерть.
   Жага жити змушує його будь-що триматися за гілляку.
   Він підвів очі угору. Невідомо звідки з’явилися дві миші - чорна й біла - і стали гризти і без того слабкий корінь. Безсумнівно, вони встигнуть завершити до ночі свою роботу. Немає рятунку! Нема!..
   Чоловік знову подивився угору. Раптом - зирк! - на сусідній гілляці, трохи вище - бджолиний вулик, з якого капотить мед. Забувши про все на світі, він намагається піймати язиком хоча б одну краплину, і йому це вдається. Несподівано п’янкий і солодкий смак.