Кородлива зграя

КОРОДЛИВА ЗГРАЯ

   Язик любить смачне, око – красиве, а серце – слово правдиве.
   Зграя вовків, точніше чотири сіроманці, впіймали надвечір заблудле ягня. Вовки були неголодні, тому й вирішили одностайно залишити здобич на сніданок; поплутали мотузками ягняті ноги, кинули в рівчак, а самі сіли неподалік на дружню розмову.
   Настала ніч. Прийшов до ягнятка один з вовків та й каже:
   - Яке ж ти мале та беззахисне! Шкода мені тебе, друже. Такий жаль, що аж серце заболіло. Ну, та не біда, я тебе порятую. Ось піду і стану слізно благати компанійців, щоб вони тебе відпустили. Усі вони мають серце і зрозуміють мене.    
   - Спасибі тобі, щиросердий, - тільки й мовило ягнятко.       
   Не встиг той відійти, як прийшов другий.
   - Яке ж ти мале та беззахисне! - сказав іклань. - Шкода мені тебе, друже. Ну, та не сумуй, я тебе порятую. Я збіса хитрий. Піду і скажу своїм товаришам, що ти хворієш на якусь заразливу хворобу і що їсти тебе дуже небезпечно. Певен, мені вдасться їх перехитрити.       
   - Спасибі тобі, винахідливий рятівниче! - в очах ягнятка заблищали сльози надії.
   - Потім віддячиш, - сказав другий вовчук і відійшов.      
   За якусь хвилину ще один вовк біжить:
   - Маленьке, слабеньке ягнятко! Я - найсправедливіший і найсміливіший вовк на світі. І я не дозволю, щоб три хижаки чинили розправу над чистою і беззахисною душею. Це нечесно. Якщо вони не послухаються мене і не відпустять тебе, я готовий до останнього подиху битися за твої права. Вір мені, друже, я на твоєму боці.            
   - Спасибі тобі, благородний вовче! На тебе всі мої сподівання. - вдячно мовило ягнятко.               
   Удосвіта прийшов і четвертий вовк.
   - Не тремти і не бійся, - сказав волохатий вовгура. - Я - ватажок цієї зграї. Моє слово для них - закон. Міркування моє таке: одне ягнятко на чотирьох вовків - не пожива, а насмішка. А от гріх великий. Чекай світанку, друже. Тільки-но сонечко піде вгору, я особисто помандрую з тобою на пошуки твого дому.       
   - Вельми дякую тобі, могутній вовчий ватаже! - розчулено сказало ягнятко.         

   Уранці, ще не встиг розвіятися туман, вовки з пожадливістю кинулися до рівчака і розірвали ягня на шматки.

Сила:

Одинаки збираються у зграю.
Окремо одинак свій хист і розум має.
Та особистостей, на жаль, рівняє кліка.
В юрбі є маса, там не стрінеш чоловіка.