Просто диво шукати не варто десь далеко. Воно поряд, всюди, все ним наповнене, а тому здається, що його нема. Такі от дива...
Виростають ніби з нічого квіти. Діти ростуть як з води, змінюються щодня. Починають про щось говорити, проголошують мудрість неземну для тих, хто може почути і зрозуміти.
Міти, народжені в глибині часу, живуть досі. Так само казки. Ми існуємо в дивному світі, населеному богами, звірами та людьми. Часто між ними різниці умовні. Часто-густо перетинаються часи.
Випиймо, друже, келішок на дорогу. Полетімо у Вирій чи Рай чи ще куди...
Про100 диво
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214051200986
Свидетельство о публикации №214051200986
Рецензии