Горить зоря

Місяь  повний  і  холодний
Глупа  ніч,  немає  сну,
В  очі  дивиться  безодня,
Думу  зроджує  сумну.

Вмить  віконце  закривають
Щоб  на  місяць  не  зважать:
Світло  в  душу  проникає
Й  її  струни  вже  тремтять.

В  унісон  звучать  проваллю,
Царству  вічної  пітьми,
Потойсвіту  задзеркалля
Де  колись  спочинем  ми.

В  небі  чисто  й  таємниче,
Зорі  ходять  табуном,
Там  твоя  горить  і  кличе
Щоб  приспати  вічним  сном.
                10.05. 2014р., Київ
*Фото  О. С. Божок(Тимченко)


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →