Чергова помилка

ЧЕРГОВА ПОМИЛКА

   Одному ліліпуту було якось вночі видіння. Ніби він стоїть серед весняного степу, а навколо нього тьма-тьмуща людей. І сниться йому, ніби це Судний День, ніби Сам Господь на білій хмарині сходить з Небес.
   От хмара зупинилася на якійсь відстані од землі, так, щоб Його мали змогу бачити і чути всі люди, і Він привітався:
   – Добридень вам, браття і сестри!
   А люди мовчать.
   – Добридень вам, браття і сестри! – повторив Спаситель.
   А люди мовчать.
   Він тоді втретє:
   – Добридень вам, браття і сестри!..
   І тоді той ліліпут мовив до Нього:
   - Добридень і Тобі, Брате!
   - Мовчи! – зашикали на нього люди.
   А він знову:
   - Добридень і Тобі, Брате!!
   - Закрийте йому пельку! – сказав хтось грізно.
   А він знову:
   - Добридень і Тобі, Брате!!!
   За цією сутичкою ніхто не помітив, як зник Господь, подався на Небо, розчинився, ніби й не сходив Він на землю.
  Люто помстилися люди тому ліліпуту за його гонор. Взяли й розіп’яли його на хресті.