Червон рукавички

ЧЕРВОНІ РУКАВИЧКИ

«Не будь мудрий у власних очах...»
Кн. Прип. Сол. Гл.3 (7) 
   
Ця притча має властивість і силу витягати будь-які скалки з очей, які прагнуть бачити Небо.
   Один скупець нагріб за довгі роки таку силу грошей, що став боятися бути обкраденим або пограбованим. Великий неспокій змусив його вдатися за порадою до мудреця. «Що мені робити? - звернувся він до сивоголового дідуся. - Моя кортячка збирати гроші зійшла нанівець, але вони ідуть і ідуть до мене, як у казці. Порадьте, що маю робити». «Усе йде на добре, - сказав сивий ладолюб. - Продовжуй збирати свої скарби, а щоб ти не забув, що ти скнара, на ось надінь на руки оці червоні рукавички і не скидай їх ні вдень, ні вночі. Тоді, щоб ти не взяв до рук, ти одразу ж згадаєш, що ти скупар».
   Через якийсь час багатій прийшов ізнов. На його руках не було червоних рукавичок. «Як твої справи?» - запитав мудрець. «Дякувати всемилостивому Богу, сталося щось несподівано прекрасне! - відповів візитер. - Чим наполегливіше я намагався пам’ятати, що я жадоба, тим дужче у мене зростало бажання відмовитися від накопичення. Позавчора, у преблагий сонячний день, я пороздавав гроші місцевій бідноті, собі ж лишив рівно стільки, скільки знадобиться мені для підтримки тіла, в якому розквітла духмяним цвітом моя душа. Якби я цього не зробив, я б збожеволів. Я повертаю вам ваші чарівні рукавички, вони мені більше непотрібні».
   Мудрець узяв червоні рукавички, надів їх на руки, усміхнувся і проказав: «Вони конче потрібні мені. Я прагну не забувати, що я - мудрець».
   Вони обидва весело розреготалися.