Просто снити щоночі тобою. Жити в світах химерних. Цілувати твої пальці, що пахнуть пачулі та медом. Цілувати твої губи, ніби смакуєш черешні. Говорити і говорити, слухать і слухать.
Знаєш, в ночі життя інакше. По-иншому час плине. Обертається небо повільно, але ти його плин помічаєш. Літаєш легко на Місяць, на темну його півкулю. Там зорі такі яскраві, яких на Землі не побачиш.
А можна майнуть на Меркурій. Був там колись не раз я. Дивна, скажу я тобі, планета. Сонце там зовсім близько. Його там дотульніше відчуваєш. Наша найближча зірка - диво, що не помічаєш...
У сні ми пливемо з тобою на човнику золотому на острівець піщаний. В очеретах він заховався і заховає нас з тобою...
Ми будем гойдати небо, а риба спатиме мирно. Живемо у снах і трішечки денно, коли на кавусю вряди-годи забігаєм...
Про100 снити
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214051501496
Свидетельство о публикации №214051501496
Рецензии