Острiв монаха
На острові Торах виріс я…»
(Легенда «Плавання Майл-Дуйна»)
На цьому острові всі птахи монахи,
Вода в долонях стає дзеркалом,
А сиве волосся стає одягом,
Дикі каміння – домом одвічним,
Хвилі – пейзажем, а вітер – храмом.
Моя пісня – вічне мовчання туману,
Мої слова стають тишею краплі
Ще до того як вони були сказані.
Я спалив свій човен дірявий
Зроблений зі старого горіха –
Той човен легенд і палімпсестів
На якому я плив ірландським морем –
Морем яке не повертає блукальців,
Яке фарбує небосхил віри
Кольорами дощів – тільки не літніх.
Якщо ви ступили на мій острів –
Острів лише одного сивого монаха,
Що забув слова людей, але вивчив
Слова білих і сірих птахів скель,
Що не звикли мовчати чи повторювати лжу,
Як любить це робити більшість сліпих людей
Країни жорстокого лисого карлика.
А краще – пливіть собі далі,
Або до дому – якого у вас немає,
А є лише територія, на якій дозволяє
Вам жити ваш божевільний король.
Свидетельство о публикации №214051701772
Шон Маклех
«В детстве нас поразила болезнь, так мы верим с тех пор в чудеса…»
Владимир Леви.
Наверно слово чудак от слова чудо. )))
Дорогой Шон, - Вы чудо!
Мне непросто оценить Ваш текст в оригинале, но то что в переводе, подтверждает то, что Вы замечательный Поэт.
Очень сложно поверить, что Вам столько лет. (не обижайтесь) Это ещё одно чудо!
Рад с Вами познакомиться! Желаю счастья!
С уважением и любовью,
Евгений Белкин 14.07.2015 13:43 Заявить о нарушении
Шон Маклех 14.07.2015 16:50 Заявить о нарушении
Дай вам Бог! дорогой Шон, крепкого здоровья и радости.
Правда, я восхищён!
С низким поклоном,
Евгений Белкин 14.07.2015 17:55 Заявить о нарушении