Кругове глупство

КРУГОВЕ ГЛУПСТВО

Вітаю вас з днем оцим, новину вам оповім!
 Троє козаків сховалися якось від чисельної ватаги татарів, що гналася за ними. Один сховався за копицю сіна, що стояла в лузі, другий поліз під місточок, а третій видерся на дерево. Татари побачили копицю, спішилися  –  й ну хапати сіно руками, щоб коней нагодувати. Довго сидів козак за копицею, дивився на незграбність бусурманську, а язик у нього аж свербів од нетерплячки. Та ось терпець йому увірвався, і козак гримнув на татарина: «Та візьми ж ти, куряча голово, хоч вила, що ондечки стоять коло хати! Хто ж так смика сіно руками?»
   Татари дуже зраділи, коли почули ту пораду, схопили козака, почали в’язати.  Коли це чують голос другого, що сидів під місточком: «Гей, не піддавайся, земляче!» Схопили й другого. Третьому козакові, що сховався на дереві, стало шкода приятелів, але він не міг втриматися, щоб не насварити їх: «Дурні ви, дурні! – сказав він  співчутливо. – Ну навіщо було здіймати такий лемент? Сиділи б собі мовчки!» Татари глянули вгору і побачили третього козака.