Книга памятi

Перечитую книжку твоєї пам’яті.

Слово за словом,
Абзац за абзацом
Ти розповідаєш мені про небо,
У якому живуть дивні створіння,
Відірвані від землі, позбавлені турбот,
Зачаровані красою польоту,
Збуджені присутністю своїх половинок,
Закохано-надихнені та схожі на янголів.

Потім
Ти описуєш планету пекла,
На якій розкидані острови райської насолоди,
А люди
Тільки те і роблять, що відшукують їх,
Упиваються гармонією щастя,
Оселяються там…
Але якась невідома сила каламутними хвилями
Знову і знову
Змиває їх у море.

На скількох островах були ми?
Скільки їх ще залишилося?

Перегортаємо сторінку разом…

Інколи тобі здається,
Що я тільки читач.
Що мені не потрібно від тебе нічого,
Тільки читати-читати-читати…
Що я живу у калейдоскопі твоїх утіх,
Пригод, перемог і проблем,
Які закінчуються тимчасовими поразками,
Падіннями, істериками, скандалами…
Тоді ти думаєш,
Що я мертвий, бо холодний.
Чи навпаки?

Але я – герой твого роману!
Невже ти хочеш вирвати саме сторінки зі мною
Із книги своєї пам’яті?

07.05.14


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

Перечитываю книжку твоей памяти.

Слово за словом,
Абзац за абзацем
Ты рассказываешь мне про небо,
В котором живут чудные творения,
Оторванные от земли, избавленные от забот,
Зачарованные красотой полёта,
Возбужденные присутствием своих половинок,
Влюблённо вдохновенные и похожие на ангелов.

Потом
Ты описываешь планету ада,
На которой разбросаны острова райского наслаждения,
А люди
Только то и делают, что разыскивают их,
Упиваются гармонией счастья,
Поселяются там…
Однако какая-то неведомая сила мутными волнами
Снова и снова
Смывает их в море.

На скольких островах были мы?
Сколько их еще осталось?

Переворачиваем страницу вместе…

Иногда тебе кажется,
Что я только читатель.
Что мне не нужно от тебя ничего,
Только читать-читать-читать…
Что я живу в калейдоскопе твоих утех,
Удач, невзгод и проблем,
Которые заканчиваются временными поражениями,
Падениями, истериками, скандалами…
Тогда ты думаешь,
Что я мертв, потому что холоден.
Или наоборот?

Но я – герой твоего романа!
Неужто ты хочешь вырвать именно мои страницы
Из книги своей памяти?