Спогоди

Коли в небі зорі сяють;
Коли хмари,спать пішли;
Коли поруч ми з тобою;
Тоді сердця наші святкують;

Ту радість та захоплення;
Те що з тобою набули;
Весна та літо нам напоміч;
Сонячні та теплі дні;

Подарували лиш для того;
Щоб щастливі були лиш ми;
І коли по парку ми гуляем;
Ходячи поміж дерев;

І дихаючи повітря свіже;
Наповнене любовью та теплом;
Ми в поцілунку палком;
Обмінюємся знов;

Щоб не забути того смаку;
Який був з першим поцілунком;
Щоб ми згадали знову;
Ту найчарівнішу мить;

Ті перши та такі обійми;
Ті перші дотики на самоті;
І вся природа на вкург нас;
Радіє,тому що разом ми.


Рецензии
Повністю згоден з автором, ціх чудових рядків. Тільки хотів би ще додати:
Лиш той коханню знає цінність,
Що зміг його створити.
Лиш той зуміє зберегти,
Що ладний гори обійти.
......................
На мою думку, автор знається на коханні!

Игорь Безруков   22.05.2014 10:30     Заявить о нарушении