Слов, янська книга перемiн вступ

СЛОВ’ЯНСЬКА КНИГА  ПЕРЕМІН

Переді мною раптом у безмежжі
З великим шумом розгорнулась книга…
Лермонтов М.Ю.

Хто не горить душею,
тому не розкрию нічого;
хто не в скорботі,
того не розів’ю;
і нічого не відповім тому,
хто не скаже ані словечка
про три кути квадрату,
коли йому розтлумачу один кут.
Конфуцій, з книги «Луньюй»


ВСТУП

     Мій чуйний брате! Свою коротеньку передмову я хочу розпочати словами Конфуція: «Я продовжую, не творю, люблю щиросердно древність». Хай цей вислів мудреця стане для тебе своєрідним камертоном у сприйнятті мого твору «СЛОВ’ЯНСЬКА КНИГА  ПЕРЕМІН».
   Одного разу, відкривши для себе китайську класичну «Книгу Перемін» (І цзин), я занурився у неї з головою, щоб сердечним оком дослідити послання східних мудреців, дослідити і перенести цвіт китайської сакральної спадщини на благодатну ниву слов’янщини. У кожному афоризмі, у кожній притчі пульсує мій пломенистий відгук на кожну з 64-х гексаграм «Книги Перемін». До речі, гексаграмам (гуа) я приклав славне вікодавнє українське слово уруни. Уруни  -  це збіжжя озимих хлібів восени.
   Чому ж саме уруна? Бо кожна гексаграма (гуа) надає потенційну можливість людині реалізувати зерно свого єства і перейти у колос Не-буття.
   Тепер щодо символів «І цзину». Кожна уруна (гексаграма) складається з двох триграм (нижньої і верхньої). Вісім триграм (ба гуа) «І цзину» складають основу побудови всіх 64-х урун.
 
Ось вони:

1
~~~~~~
~~~~~~
~~~~~~

2
~~  ~~
~~~~~~
~~~~~~

3
~~~~~~
~~  ~~
~~~~~~

4
~~  ~~
~~  ~~
~~~~~~

5
~~~~~~
~~~~~~
~~  ~~

6
~~  ~~
~~~~~~
~~  ~~

7
~~~~~~
~~  ~~
~~  ~~

8
~~  ~~
~~  ~~
~~  ~~



   Триграмі (ба гуа) я дав імення - трисуття. Так що кожна уруна складається з двох трисуть.
   Уруни пишуться знизу вгору і рахунок рискам в уруні починається знизу.
   Риски в «Книзі Перемін» мають назву - сяо, а складаються вони з двох типів: довгої риски (ян) й риски пунктирної - (інь). Довга риска (ян) - символізує світло (чоловічий початок). Пунктирна риска (інь) -  символізує тінь (жіночий початок).
   Риски (сяо) я назвав хвильками, ще й малюю їх подібно до хвиль, адже хвиля, як відомо, найпереконливіший символ перемін. Відтак, довгій хвильці (ян) даю назву - яв або княжич; хвильці пунктирній (інь) - ймення нав або княгиня.
   Перша уруна (гуа) в «Книзі Перемін» має назву «ТВОРЧІСТЬ» і складається вона з шести довгих хвильок (шести княжичів). Кожній з цих хвильок я дав свої назви:

Перша знизу - Золотий вабик
Друга - Кришталева хата
Третя - Золота диня
Четверта – Олтар
П’ята – Блакитний обрій
Шоста - Зірка вночі.


    Друга уруна (гуа) в «Книзі Перемін» має назву «ЗДІЙСНЕННЯ» і складається із шести пунктирних хвильок (шести княгинь). Кожній з цих хвильок я також дав свої назви:

Перша знизу - Ранкова квітка
Друга - Дзижчання бджоли
Третя - Вулик
Четверта - Медовий дарунок
П’ята - Золота ложка
Шоста - Вчасна пісня.

   Треба підкреслити, що всі назви до хвильок «І цзину» підібрані мною невипадково. Вони стануть у пригоді тому шукачеві, який забажає увійти у світ слов’янських афоризмів. Бо й усі афоризми «Книги Перемін», пропустивши крізь сердечне око, я подаю набраними у символах (афоризмах), близьких розумінню слов’янської душі.
   Відомий факт, що один із головних аспектів «Книги Перемін» - гадальний, мета якого (за моїм відчуттям) набрати гексаграму (уруну), відповідну місцеперебуванню конкретної людини в конкретній життєвій ситуації. Знаючи, що вона (людина) пройшла, де перебуває і куди перейде, «КНИГА ПЕРЕМІН» надає їй можливість і силу якомога швидше здолати коло зайвих переходів і вийти на позицію жаданої гексаграми (уруни) «ВЖЕ КІНЕЦЬ». У «Книзі Перемін» ця гексаграма (уруна) міститься під номером 63.
   Відомий і той факт, що у чанських волхвів існувало кілька технік гадань: 1-а - на панцирі черепахи; 2-а ; за стеблами деревію. Мій спосіб гадання криється у словах древньої української гаївки:

А ми просо сіяли, сіяли,
Ой Див, Ладо, сіяли, сіяли!
А ми нивку орали, орали,
Та в ладу ладом орали!

   І останнє. Мандрувати по країні «Книги Перемін» мені допомагав мій брат - сизокрилий Орел, той чарівний птах, про якого так чудово сказав Григорій Сковорода: «Цей гірський орел перероджує нас, створюючи із плоті духів, із не сущих - сущих, як у горісі й колосі зерно, а в ягоді виноградний мед солодкого соку». Без допомоги Орла я б не зміг проспівати пісень «Слов’янської Книги Перемін». Це він - могутній і велемудрий ; підставляв мені своє крило кожного разу, коли піді мною виникало провалля розгубленості або стіна зніяковілості. Це завдяки йому я розшукав чарівну криницю, яка поєднує землю й зірки, любов і волю. Низько вклоняюся і сердечно дякую тобі, Орле-брате, за безцінний дарунок - перлове намисто, що складається з шістдесяти чотирьох намистин.