Просто літо лоскоче тіло. Торкає струни таємної лютні. Прикладає до губ рожеву сопілку і лине мелодія пісні пісень.
Просто літо, цвіте робінія, летять парашутики з чорних тополь. Зріють потроху абрикоси, поки зелені в зеленому листі майже незримі. Пора зела. Пора зеленого сяйва і золотих блискавиць.
Просто літо і ти балансуєш на тонесенькій линві високо над землею. Хочеться небагато: любові і жита; гармонії і барв оцих ось - земних. Аби не кінчалася музика і було з ким танцювати танго, фокстрот, полонез. Хочеться, хочеться, хочеться небагато в такому багатому світі чудес...
Про100 лiто
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214051900962
Свидетельство о публикации №214051900962
Рецензии
