1 творчiсть

№ 1 ТВОРЧІСТЬ

~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~   
~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~

   Джерело всіх джерел. Матір ночі годує немовля. Стулені вії. За всім спостерігають зірочки очей. Сила.

1 ЗОЛОТИЙ ВАБИК
Мідна монета танцює на камені. Немає того, хто мав би кинути її в море. Рухливе чекання ще краще, ніж тиша.

2 КРИШТАЛЕВА ХАТА
Зерна танцюють на зоряній ниві. Сіяч ледь встигає за ними. Зоріє.

3 ЗОЛОТА ДИНЯ
Коли миші вдаються до танцю, кіт забивається під лаву.   За допомогою чого переможеш сум’яття?


4 ОЛТАР
Думки зростають як колоски. Серце подібне до квітки.

5 БЛАКИТНИЙ ОБРІЙ
Ворони кружляють над полем. Над лугом дзижчить бджола.

6 ЗІРКА ВНОЧІ
Тиша краща за чарівний танок. Монета в морі.
Будьмо!


№1  ТВОРЧІСТЬ

Білогрудий олень із ведмежими лапами,
Що проковтнув зернину Чуття,
Здерся по стовбуру на дерево без крони,
І став він кроною,
І на його рогах з’явилося молоде листя.
Тільки сліпий промине це Дерево,
Щоб не сісти в тіні його,
Рятуючись від спеки.
Всі, хто шукає мене,
Знайдуть мене там, в холодочку…
Я сиджу і гортаю сторінки
КНИГИ ПЕРЕМІН.
                Я читаю її серцем.

КОЖНОМУ ПО ЯБЛУКУ

   Хай ця притча пропливе перед вашим зором, як біла хмарина, освітлена сонцем, хай вона нагадає вам, що над нами Величний Простір.
   Біля старої крислатої яблуні порався сивенький дідусь. Він зривав з дерева стиглі плоди і розкидав їх у різні боки.
   От прийшов чоловік з кошиком і запитав його:
   – Що ти робиш?
   – Я не даю яблуку впасти під деревину, – відповів дід.
   – Який у тому глузд? – здивовано запитав прийда. – Чи не розумніше було б зібрати яблука у кошик, віднести додому та й їсти їх цілу зиму?
   – Еге, – відповів старий. – До цієї яблуні тільки двоє знають дорогу:  ти і я. Але скільки існує шляхів, де проходжають люди, а вздовж доріг не ростуть яблуні! Те, що буде в твоєму кошику, ти з’їси один. Те, що я розкидаю по шляхах життя, підберуть інші. І тоді свиня не з’їсть більш одного яблука. А людині доволі й одного. Сила.