6 тяжба

№ 6  ТЯЖБА

~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~  ~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~  ~~~~~
Вишневий садок обсідають шпаки. Опудало - більший ворог, ніж птахи. Грай на сопілці! Нові пісні на підході. Сила.

1 РАНКОВА КВІТКА
Садок обсідають тумани. Тихше, тихше!

2 КРИШТАЛЕВА ХАТА
Ліс, як незчисленна орда. Кричи, кричи!

3 ВУЛИК
Пісні, що дарує степ, - вони поки що не твої.

4 ОЛТАР
Хтось колише траву. Сум’яття.

5 БЛАКИТНИЙ ОБРІЙ
У печері коло багаття може народитися пісня.

6 ЗІРКА В НОЧІ
Проспівані всі пісні. Зцілення.
Орел сказав: «Ти не зможеш мовчати». Будьмо!

КИЛИМАР

   У цій притчі, немов у краплині води, відбився життєвий океан, в якому з первовіку творить і снує Світове Серце!
   Жив колись у Решетилівці килимар на прізвище Ластівка. Майстер був напрочуд. Їхали до нього люди з усієї України, щоб купити у нього килим, ще й побачити дивину. Яку саме? А ось яку. Кожний його новотканий килим однораз міг підняти тімаху у небо, покружляти над селом і знову приземлитися на подвір’ї. Раділи люди, бачачи таке диво, а от Ластівка – ні. Все мріяв килимник виткати такий килимок, щоб носив він його раз у раз у небесній високості, коли той захоче.
   Після чергової невдалої спроби розгніваний текля потрощив на друзки свою тка;ницю, поламав усі голки і попалив нитки. Обурений своєю неспроможністю витворити омріяне робливо, він вибіг із хати і встелив світ заочі.
   Довго блукав чоловік околицями села, поки не заспокоївся. Він не помітив навіть, як змінився його настрій. А чого ж? Навкруги сонячно, супокійно, пташки співають. Майстер ліг горілиць на квітковій галявині. Хороше йому було лежати серед духмяного цвіту і дивитись у прозору блакить.
   Та раптом сталося щось надзвичайне. Квітковий килимок навколо нього, керований якоюсь невидимою силою, відірвався від землі і почав плавно підійматися в небо. Ластівка не вірив своїм очам. «Лечу! Лечу!..» – вигукувало його серце.
   З тих пір кинув тімаха своє ремесло, бо здійснилася його мрія. Будь-якої днини, будь-де, будь-коли, варто йому було торкнутися плечима земляного тла, як зачарований шматочок ґрунту підіймав радісного в небо і ніс у заданому напрямку. (Сила)