***

  * * *
Ти - моя радiсть, любов i спасiння,
в напiвзастиглiм життi восресiння,
ти моя бiль, насолода, кохання,
лебедя пiсня, що доля востаннє
щедро дарує над вiчностi мостом,
Бога прощення, що сповiддю й постом
вiпрацювали...Страждання немало
ми на тернОвiм шляху пiзнавали,
йдучи до тебе я небо благала:
"Хочу, щоб знову я, знову кохала!"
 
Ти вiднайшов ключ вiд щастя i раю,
тихо шепочеш: "Тебе я чекаю..."
 
          * * *
 
"Я на тебе молюсь..." -
ти сказав менi вчора.
Я ж - мiстично боюсь
слiв, що недоговоренi...
   
          * * *
 
Пiсня ластiвки - спогад дитинства
нiжним сумом вiллється в мiй сон...
Крок за кроком вiдмiрюєм вiдстань
мiж роками - незмiнний закон.
 
Сивина непомiтним покровом
доторкнеться легенько до скронь,
А життя раптом подихом новим
спрагу втолить з коханих долонь.
 
Чари слiв: "Ти для мене - як ластiвка..."
вiдродять давню юнiсть в душi.
Подарую тобi нiжнiсть з ласкою,
ми - ще створим вiршi i пiснi...
 
...
 2005-07-03**