20 споглядання
~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~ ~~~~~
~~~~~ ~~~~~
~~~~~ ~~~~~
~~~~~ ~~~~~
На цій вершині порадників, крім Орла, немає.
Замість розбитих дзеркал Його Око.
1 РАНКОВА КВІТКА
Півні під час бійки забувають про своїх глядачів.
Так можна позбутися ока.
2 НЕОБХІДНЕ «ДЗИ»
Жаби у колодязі. Зіркове небо.
Кумкання річкових жаб.
3 СОТОВА ХАТКА
Стежина між річкою і колодязем. Споглядання.
4 МЕДОВИЙ ДАРУНОК
Справжній Глядач ні на мить не забуває, що він у театрі.
5 БЛАКИТНИЙ ОБРІЙ
Справжній глядач ні на мить не забуває, що він Глядач.
6 ЗІРКА ВНОЧІ
До справжнього Глядача, Орел спішить за порадою.
Будьмо!
БОЖЕСТВЕННИЙ ІНСТРУМЕНТ
Один маляр, з певного часу, почав малювати Небо, безхмаре Небо. Відтоді всі його картини стали схожими одна на одну, але, що головне, всі вони мали колір живої блакиті. У цій притчі я спробував намалювати Небо.
Перед тим, як зробити чоловіка, Бог зліпив із глини сопілку, проколов у ній дірочки, зібрав усіх птахів, звірів та й питається:
– Хто з вас бажає на ній заграти?
Першим зголосився змій; так дмухнув, що трохи не проковтнув сопілку, а мелодія аж ніяка: «ш-ш-ши, с-с-си-и…», й більш нічого.
Потім пугач; як подув, так і вийшло: «г-гув, г-гув, г-гув…»
…Останнім, хто забажав спробувати заграти, був лев. «Р-р- р-р-р-ох!..» – рявкнуло та й замовкло.
Тоді взяв сопілку Сам Творець, підніс її до вуст ; і полилася із сопілоньки божественна мелодія, від якої все що не є на білім світі танцювало й веселилося аж до ночі.
Коли земля поринула у сон, Бог сказав Сам до Себе:
– Ще не музика, хто в сопілку дме. Бо знає чутлива, Хто на ній грає.
І вирішив Бог: «Зроблю чоловіка на зразок цієї сопілки, нароблю в ньому дірочок, і хай він сам шукає собі Сопілкаря, ще й споглядає, кому і що втнути кортить. І коли набриднуть йому всі оті «ш-ши, с-с-и-и..» та «гув-дув…», – то й почне він шукати істинних звуків, оттоді-то Моя черга й настане. І заграю Я мило й весело, і проллється через нього у світ – Нескінченна Мелодія Безмежжя».
Свидетельство о публикации №214052600416