А ти до мене вже байдужий,
твої слова вже не такі солодкі
твій погляд вже не такий хороший
а твої вчинки вже такі чужі.
А ти мене і не любив,
зате я знаю те що знаєш ти
ти подивись, що за вікном твоїм
там мало б сонце усміхатись
Подивись що там у світі твому
там все не так ,як було тоді
мені тебе не вистачає,
твоїх обіймів,ласки,доброти.
І тут мені так боляче в душі
що я тобі вже не потрібна,
що всі переживання на душі
були для тебе пустощі малі
А знаєш,сльози по моїй щоці
будуть текти десь так вночі
і знати ти про них не будеш
та й нащо? Ти й так забудеш
А завтра я проснусь зі свого сну
і тут я зрозумію, що все це-
то було колись,давно
що то була моя уява
Вона була така незнана,
така красива і легка,
як вітер що колише те,
чого нема і течого не станеться.
Ти пам'ятай мене,коханий
я буду завжди до кінця
і неважливо хто для тебе я
важливо те,хто для мене ти.
Не любиш
© Copyright: Соломия Кофф, 2014
Свидетельство о публикации №214053001130
Свидетельство о публикации №214053001130
Рецензии