***

Знаєш, я візьму себе в руки
старатимусь більше не тривожити ані твої, ані свої думки.
я згорну свою долонь, щоб більше не втрачати час,
який зараз днями ллється крізь мої пальці.
я втрачу з тобою, будь який соц зв’язок
і зроблю це на користь собі .
я хвилюватимусь за тебе все так само як і колись,
але з часом це стихне.
у моїй душі все так само буде залишатись відболілий синець
причинений тобою, але я ні разу не насмілюсь
звинуватити тебе в цьому.
я перекрию всі шляхи до своїх тих думок,
в яких я досі тану в твоїх обіймах.
нехай ті зіниці звузяться в агонії,
я переживу.
згодом вони звужуватимуться лише тоді коли посміхатимусь,
адже так вони роблять завжди.
я залишу тебе,
зрозумій, я втомилась тягти на своїй спині це все
коли ти мене навіть не розумієш.
я стану краще розбиратись у людях, ще краще.
можливо це стане початком кінця?
буду битись серцем,
і тепер отримавши дорогоцінні уроки не здамся без бою.
забуду все що гнітиться,
всі твої обіцянки.
можливо саме тоді ця сама чорна смуга життя стане злітною?
я віддала тобі лиш все хороше що було в мені
так будь ласка любий тримай це далі в собі.