I незгодним варто прочитати про Миколу Холодного

Книгу відомого київського журналіста Георгія Бурсова, яку пропоную прочитати, автор присвятив пам'яті знаного в світі, але й досі замовчуваного в Україні поета-шістдесятника Миколи Холодного.
Доля так розпорядилася, що ми обоє були доволі близькими друзями Миколи Костьовича.
Передбачаю, що декого із знайомих, - у світлі нинішніх політичних подій і мого до них ставлення, якого не приховую, - спантеличить моє щире бажання допомогти пану Бурсову знайти нових читачів його журналістському розслідуванню про поета, що все творче життя протистояв зросійщенню українців і написав вірші з назвами "Якби я був бандерівцем" та "Колорадські жуки". Втім, Бурсов наголосив у книзі, що йому більше до душі інтимна лірика поета, і я підтримую його вподобання.
Яке враження справила книга "Ліквідація поета Миколи Холодного" на мене? Двояке, як мінімум. Не в усьому погоджуюся з Георгієм Бурсовим, бо деякі обставини життя Холодного залишилися поза межами їхнього спілкування, зокрема, ті, що беруть відлік з 1995 року, а вони, вважаю, важливі. Йдеться про навернення поета до чарки. Знаючи про них, ймовірно, пан Георгій не відкидав би й побутової версії загибелі Миколи Холодного.  Попри все, книга Бурсова варта того, аби бути прочитаною, бо правди в ній - гіркої і нещадної - багато. Хоча так не вважають українські та деякі західноєвропейські видавці.
Коли враження від прочитаного вляжуться, емоції згоди-незгоди з автором трансформуються в аргументи, я, мабуть, напишу про цю книгу більше. А поки що - читайте і обмірковуйте самі.

Книга Г. Бурсова на його персональному сайті - http://www.bursov.net/publisist/133