64 ще не кiнець!

   № 64  ЩЕ НЕ КІНЕЦЬ!

~~~~~~~~~~~~
~~~~~  ~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~  ~~~~~
~~~~~~~~~~~~
~~~~~  ~~~~~

   Ще не кінець!
   Орел ширяє по колу.
   Творчість і Здійснення чекають на тебе.

1 РАНКОВА КВІТКА
   Сльози, як дощ. Драма.

2 КРИШТАЛЕВА ХАТА
   Сльози, як дощ. Ода.

3 СОТОВА ХАТКА
   Танок під дощем. Здійснення.

4 АЛАТИР
   Танок з шаблями. Трагедія.

5 ЗОЛОТА ЛОЖКА
   Тиша краща за чарівний танок.

6 ЗІРКА ВНОЧІ
   Водоспад перлів.
   Царевич здолає всі перешкоди, щоб стріти свою наречену.
   Будьмо!

№  64  ЩЕ НЕ КІНЕЦЬ!
   
БЕЗСМЕРТНИЙ

   У кожної моркви своя темниця.
   У кожної людини своя світлиця.
   У кожного казкаря пісня своя.
   Одному злочинцеві, засудженому на страту, було вночі видіння; уві сні прилетіла до нього ластівка і сказала, що він на третій день після смерті воскресне!
   Прокинувся злочинець, покликав своїх сторожів і каже їм:
   – Було мені видіння, ніби я невмирущий, буцімто на третій день після смерті воскресну. Прошу ласкаво: негайно віддайте мене під кулю, і побачимо, що то воно буде?
   Просиш  –  отримуй. Згубила куля чоловіка.
   День минає, другий… і от уранці третього дня ідуть сторожі до льоху, а там… сидить той чоловік живий-живісінький, тільки дрижака ловить, бо змерз неймовірно.
   Наступної ночі знов прилетіла до нього уві сні ластівка і сказала, що після смерті він воскресне на другий день.
   Прокинувся злочинець, покликав своїх сторожів, каже їм:
   – Було мені видіння, ніби я невмирущий, буцімто на другий день після смерті воскресну. Тому прошу: повісьте мене на шибениці, а потім зніміть, і побачимо, що то воно буде?
   Просиш  –  отримуй. Повісили його, а потім витягли із зашморгу, поклали у льосі на лавку.
   От і ранок другого дня. Ідуть сторожі до льоху, дивляться  –  сидить їхній злочинець, усміхається ще й якусь пісню наспівує.
   Настала ніч. Ліг він спати, і знов (уже втретє) прилетіла уві сні ластівка і сказала йому, що воскресне він одразу ж після смерті.
   Прокинувся злочинець, гукає сторожів.
   – Було мені видіння, – каже їм, – ніби я невмирущий, буцімто одразу ж після смерті воскресну. Ви вже мене стріляли, вішали, а тепер спробуйте ще отруїти, і побачимо, що то воно буде?
   Дали йому отруту, випив її злочинець, впав бездиханний, а за хвилину прочунявся, розплющив очі й каже:
   – Таки правду рекла ластівка: нема мені смерті, як янголам або й самим богам.
   Як ви розумієте, сторожам уже було не до жартів. Послали вони вірну людину до царя, щоб сповістити його про все.
   Гонець приїхав до замку, увійшов до світлої зали, кинувся цареві у ноги і каже:
   – Царю! Страшна новина! У нашій в’язниці сидить невмирущий чоловік. Ми його і стріляли, і вішали, і труїли, а він усе живий! Не інакше, це Сам Бог, Той, що обіцяв зійти на землю у світлі Своїм, щоб судити народи.
   Цар аж затрусився.
   – Читав я, – каже, – про таке у Святій Книзі. Лети ж мерщій, – наказав гінцеві, – і приведи до мене цього Невмирущого якнайшвидше! Будемо Його вшановувати, вимолювати прощення за гріхи і просити слізно, щоб позбавив нас пекла, а вказав дорогу до раю.
   Усе зробили за царевими словами. І от уже сидить Невмирущий, що перебував у в’язниці як злісний злодій, на м’яких подушках, їсть різні наїдки, п’є різні напої і слухає музику та величальні гімни на свою честь. Поруч сидить цар, надутий, як жаба перед дощем, бо ще не знає, чим усе закінчиться.
   Раптом вбігло до зали хлоп’я  –  цареве дитя; побачив хлопчик незнайомця, підійшов до нього і поклав йому в руку вужа, якого він спіймав у садку біля палацу. Ізлякався Невмирущий плазуна, впав і простяг ноги.
   Довго-довго чекали люди на його воскресіння, але так і не дочекалися. Довелося поховати сердегу.
***


ВИХІД

   От і подолали ми з вами, мої зоресяйні брати та посестри, Українську Книгу Перемін. 64 зупинки зроблено нами по дорозі. Та не будемо ставити крапку. Адже Шлях Животворного Духа, як і Чумацький Шлях, не знає упину, не відає кінця. Ось і даоський мудрець Чжуан-цзи свідчить: «Життя всіх речей - наче кінь, що клусує стернею: жодного руху без перемін, жодної миті без змін». Дай же нам, Боже, бути віднині і завжди окриленими, як Небо, багатими, як Земля, натхненими, як сто Кобзарів разом, і радісними, як первоцвіт! Будьмо!!!