Мiй дiм Едем

                В саду я кілька разів зустрічав дорослого вужа, близько метра завдовжки. Одного разу він рухався у бік ганку мого будинку, а я йшов за ним. Біля ганку він повернувся до фундаменту і через щілину проліз під підлогу кухні. З тих пір, як в будинку оселився вуж, зникли миші. Полює він на маленьких земляних жаб, які в норах живуть в моєму саду. Зараз цей вуж щільно поїв і спить під підлогою кухні, переварюючи їжу.

                У моєму городі теж живуть жаби, але з кожним днем їх кількість скорочується, тому що недалеко від будинку живе лелека, а він прилітає, і ходить по городу, полюючи на жаб.

                На горищі будинку живуть горобці – веселі цікаві хлопці. Вони чекають мене біля ганку і супроводжують мене до колодязя або в город.

                В саду поселилися спритні, життєрадісні, красиві білочки. Вони іноді підбігають до мене, але не ближче півтора метрів і на кілька секунд, бо непосиди.

                В саду в одній шпаківні живе шпак, а в другому пташиному будиночку оселилася невідома красива птиця, ймовірно, вільшанка. Вечорами співає вона дуже красиво.

                І ластівок повно в моєму дворі, бо місць для гніздування їм достатньо. У старому будинку в підвішеній на стіні сумці невідома мені красива птиця звила гніздо. Двір мого будинку переповнений звуками співаючих птахів.

                Тиждень тому мій будинок атакували бджоли. Їх було безліч. Вони залітали і всередину будинку. Мені доводилося акуратно, так щоб не пошкодити, видаляти їх з будинку в двір. Бджоли доброзичливі – не жалять. Дві стіни будинку вони ретельно досліджували майже до вечора. Перевіряли кожну щілину в стінах. Нарешті в стіні моєї спальні вони знайшли підходящу їм щілину і оселилися там. Тепер ця щілина – льоток вулика, яким виявився мій дім.

                Ймовірно, будівельники будували цей будинок не якісно, залишаючи між цеглин незаповнені розчином пустоти. До того ж, цеглини, з яких побудований будинок, має безліч порожнеч, тому влітку в будинку не жарко, а взимку не холодно.

                Бджолиним божественним дзижчанням, гороб'ячим щебетанням і пташиними піснями наповнений мій будинок-Едем. Іноді цю ідилію перериває гуркіт під підлогою кухні. Це господарює вуж.

                У Едемі красиво, але іноді буває нудно, тому що людей там немає – у мене теж.