Віяв вітер, повівав,
хмари в місто приганяв,
заганяв їх понад містом
і у небі стало тісно.
Блискавка десь засвітила
і здаля загуркотіло,
грім здалека загримів,
загримів скільки хотів.
Дрібний дощ затанцював,
він по собі залишав
теплих калюж пребагато,
горобцям – купіль прегарну.
Горобці купались у воді,
тепер, вітре, прожени
геть подалі усі хмари
поливати гори далі.
А тепер блищать калюжі,
краплі прилетять потужні
за комірці і за плаття,
нам мокрими побувати.
Мокрі горобці в калюжах
і без парасольок друзі,
тепер, вітре, жени хмари,
а ми сохнемо і йдемо далі.
Івано-Франківськ.
Фотографія із інтернету.
Веял ветер
© Copyright: Светлана Борщ, 2014
Свидетельство о публикации №214061300211
Свидетельство о публикации №214061300211
Рецензии