Мiй тато заeць

МІЙ ТАТО - ЗАЄЦЬ

   Зустрілися якось Шкідлик і Скиглик. Бачить Шкідлик, його друг одягнутий в сірий хутряний костюм, на голові шапчина з вухами, позаду пришито сірий пухнастий хвостик. Шкідлик насміявся вволю, а потім й питає Скиглика:
   - Що з тобою, Скиглику? На дворі літо, а ти зодягнутий у костюм зайця, неначе зібрався на свято новорічної ялинки.
   Скиглик у відповідь:
   - Я  не Скиглик, Шкідлик. Я – зайчик. Я завжди мріяв, щоб моїм татком був сірий вухастий заєць.
   - Я знаю твого татка. Він зовсім не заєць. Він дуже добрий дядя, і кожного разу при зустрічі вгощає мене шоколадом.
   - Ні, Шкідлику, - мій тато - заєць. - сказав Скиглик. - А дядя, котрий вгощає тебе шоколадом, - мій друг, як і ти.
   Шкідлик розсміявся й каже:
   - Завтра я стану вовком.
   - Навіщо?
   - Я завжди мріяв стати вовком.
   - Чому вовком?
   - Щоб  полювати на зайців.
   Почувши ці слова, Скиглик заскиглив.
   - Але це означає, - сказав Скиглик, - що я і мій тато-заєць, ми не зможемо з тобою вести дружбу. Ми будемо боятися тебе.
   - Не біда, - сказав Шкідлик, поплескавши Скиглика по плечу. - У тебе є ще один друг, котрий вгощає мене шоколадом. Якщо у нього є справжня рушниця, він зможе захистити тебе від мене. Адже я буду боятися людину з рушницею.
   - Звичайно, - сказав Скиглик і посміхнувся.