Несподiване свято

НЕСПОДІВАНЕ СВЯТО

   Зустрілися якось Шкідлик і Скиглик.
    - Чому ти скиглиш? - запитав Шкідлик свого друга.
    - Наш сусід, казкар Ладко, - почав жалітися Скиглик, - обіцяв, що подарує справжню підзорну трубу. Але так до сих пір і не подарував.
   - Вірити казкареві - от дивак! - насмішкувато, з докором сказав Шкідлик. - Нещодавно мені він теж обіцяв подарувати глобус. Але я не повірив.
   - А я повірив! - ще з більшою гіркотою, мовив Скиглик. Він уже був готовий розплакатися, як раптом  почув знайомий голос казкаря: «Ось ви де!»   
   Друзі озирнулися й побачили дідуся Ладка. Високий, з довгим сивим волоссям, він дійсно був схожий на справжнього казкаря!
   - А я вас шукаю, - сказав він, загадково посміхаючись.
   - Здраствуйте, дідусю Ладко! - нахмурившись, сказав Шкідлик, і відвернувся.
   - Здраствуйте, дідусю Ладко! - пробубонів Скиглик, і теж одвернувся.
   - Я шукав вас, щоб подарувати вам свою нову казку. - в руках він тримав книгу у яскравій обкладинці.
   - Будь ласка! - сказав Шкідлик. (Так, так! замість «дякую», він сказав «будь ласка»! Але зробив він це зовсім не з шкідливості, а скоріше від несподіванки.)   
   - Дідусю Ладко, а книга з малюнками? - поцікавився Скишлик.
  - Атож, з малюнками!
  - А про що ваша нова казка? - протягуючи руку до книги, запитав Шкідлик.
  - Про те, як відважний лицар врятував своїх земляків від злого дракона.
   - Оце так! - одноголосно вигукнули хлопчаки.
   Вони взяли книгу, розкрили її, і почали з цікавістю розглядати кольорові ілюстрації.
   - А завтра, - продовжував казкар, - я, нарешті, зможу виконати свою обіцянку.
   - Яку обіцянку? - друзі перезирнулись.
   - Тобі, Скиглик, я подарую підзорну трубу; а тобі, Шкідлик, - глобус.  - Від цих слів у Шкідлика і Скиглика непроизвольно розкрилися роти. - О-о! - вигукнув казкар, після того, як подивився на старовинний кишеньковий годинник. - На мене чекають справи. Значить, до завтра?
   - До завтра, дідусю Ладко! - радісно закричали хлоп’ята, й побігли до саду, на свою улублену лавочку, щоб читати казку і мріяти про завтрашній день, коли…