Затуркав

ЗАТУРКАВ

   Зустрілись якось увечері Шкідлик і Скиглик.
   - Ти чому такий радісний? - запитав Шкідлик свого друга.
   - Я цілих дві години грав на скрипці, - сказав Скиглик, - і за це мене відпустили погуляти. Ти теж заслужив собі прогулянку?
   - Ще чого! - проказав Шкідлик з торжествуючим виглядом. - Мені сказали, щоб я забирався геть з очей.
   - Чому?
   - Тому, що я всіх затуркав.
   - От так дивак! - запирскав Скиглик. - Бува не уявив ти себе чарівником, котрий може кого завгодно перетворити на турка?
   - Звичайно, - хитрувато посміхнувся Шкідлик. - Хочеш, я і тебе затуркаю?
   - Мене?
   - Тебе.
   - А ну, спробуй.
   Вони сіли на лавицю і Шкідлик запитав:
   - Скажи, що ти зробиш, якщо у трамваї поруч із тобою почне роззявляти рота гидотна акула?
   - Акула? - примружив очі Скиглик.
   - Так, акула.
   - Верзи верзиця! Яким чином акула може опинитися у трамваї?
   - Не твоя справа. Відповідай.
   - Ну що за фіглі-міглі!
   - Відповідай! Відповідай!
   - Ну, я не знаю…, - засмикався Скиглик. - Я б… я б… я б вийшов на першій же зупинці.
   - А якщо б акула пустилася навздогін?
   - Я б почав утікати?
   - А якщо б акула була у поліцейській формі?
   - Я б перетворився на поліцейського генерала.
   - А якщо б, - не відступав Шкідлик, - акула стала вища за хмарочос.
   - Я б уже дістався дому й заховався у шафі.
   - А що було б, якби ти заліз у шафу, а там акула?
   - Навіщо вигадувати таку нісенітницю! - Скилик ледь не стогнав спересердя.
   Але Шкідлик і гадки не мав зупинятися.
   - А що, якщо б… - І далі йшла череда нових перевтілень з акулою.
   Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Скиглика стало запитання: «А що, якщо б ти, Скиглику, зробився акулою?»
   - Мелю-мелю, мій Омелю! - ображено вигукнуло хлопча і побігло стежкою додому.
   - Що трапилось? - йому уздогін  крикнув Шкідлик.
   У відповідь він почув розтяжне:
   - Ти-и, ме-ене за-за-затуркав!!!