Друг приходить на допомогу

ДРУГ ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ

   Гуляючи вуличкою, поблизу дому, Шкідлик вирішив підхарчитися шоколадкою.
   Не встиг він піднести до рота лакомство, як раптом почув: «Так, так, так. Що це ми тут робимо?»
   Шкілик підвів очі и завмер від страху. Прямісінько перед ним, руки в боки, стояв Шпиняй - гроза всіх місцевих хлопчаків. Він був удвічі вище від Шкідлика, а товстіше його разів у шість. Ні, не в шість. Скоріше - у чотири. Словом, він був високий і товстий, а ще злий і жадібний.
   - Що це ми тут робимо? - повторив своє запитання Шпиняй.
   - Шоколад… їм… - коротко пролепетав Шкідлик.
   - Я теж хочу шоколад, - сказав товстун, єхидно усміхаючись.
   - Я можу поділитися з тобою, - жалібно проказав Шкідлик.
   - Ділитися? Навіщо? Я хочу всю шоколадку.
   - Але я не можу віддати всю шоколадку.
   - Що-о-о? - Шпиняй почервонів від люті, витріщив на Шкідлика свої палаючі очі-буравчики и рявкнув: - Тоді я зроблю тобі боляче. Дуже боляче.
   - Не треба, - сказав Шкідлик, озираючись. Він збирався кинутися навтьоки.
   - Віддай шоколад, - Шпиняй підвищив голос.
   - Не дам, - запхикав Шкідлик, притискаючи шоколадку до грудей.
   - Дай сюди! - закричав приставучий.
   - Не дам!
   - Ну, держись!
   Шпиняй накинувся на бідолашного, підминаючи його під себе. Почалася боротьба. Як раптом здоров’як голосно завив, неначе сирена, випрямився на весь зріст і з криком «мама!» почав віддалятися.
   Шкідлик глядів услід своєму обидчику, поки той не зник, і тихо заплакав. Та ось, позад себе, він почув радісний вигук Скиглика: «Ур-ра! Він утік!»
   Шкідлик озирнувся і запитав його:
   - Чому?
   І Скиглик сказав:
   - Коли я побачив, як Шпиняй обхопив тебе, мені стало так страшно, що я захотів перетворитися на невидимку. Але потім я подумав: адже ти мій друг.  Я кинувся на Шпиняя і зі злості укусив його за товсту сідницю.
   Шкідлик витер сльозу і сказав:
   - Скиглик, ти справжній друг.
   Він протягнув, було, другу шоколадку, і тут побачив, що вона перетворилася на липку масу. А ще - о жах! - його футболка вся була забруднена шоколадними плямами.
   - Моя нова футболка! - перелякано вогукнув Шкідлик. У нього затремтіли губи, з очей знову покотились сльози, і він, з криком «ма-ам-а-а!», почав віддалятися.
   Скиглик глядів услід своєму другу, поки той не зник, і, розвівши руки, запитав невідомо кого:
   - Чому?