жую цигарки дим натхнення
спокуті страхи встромлені в дерева
ще трохи полумя
живе
хитае трави
позіхне
примружив очі неба зорі
хитають райдуги кінець
намацав тихе простирадло
зібрав долонями пісень
ще трохи спогадів до краю
наллють не випитих зірок
ногами порпають і знають
дороги ще тримтять чи ні
сопе кохане пропотів
сховав у скронях
мирний рів
пройшов у вимір небувалий
і райдугу за хвіст
провів
рукою глажене чоло
раділо порпалось жило
ростило вуса їжу їв
і снами радості запив
нехай щебечуть з пірям в роті
нехай прокинулись смішні
заритий в спокої неспокій розфарбували сіно днів
***
© Copyright: Мара Вовк, 2014
Свидетельство о публикации №214062100335
Свидетельство о публикации №214062100335
Рецензии