і хмара чорніє,
і пташка не в`є
гніздечка - ні хатки
все крилами б`є
у теє віконце
що іноді світло
ллє
чому ти сумуєшь
чи варто, чи ні
тож прийде він звону
трошки пожди
ти знаєш чудово
завжди вийде сонце
ти дай тільки йому
місця на віконці
і пташка заграє
у світлі яскравім
пером тим чистеньким
яким ти писала
писала вночі ті листи
невисланні
і знову сумуєш
пройшло - не пройшло
і мабудь у думку
твою завітає
чудеснеє сяйво
святого чуття
як тільки ти станеш
під пісню доща
що буде стучати
кричати, ругатись
але не зважай -
він пройде
бо так було
з появи життя.
Трошки пожди
© Copyright: Пана Вазка, 2014
Свидетельство о публикации №214062200081
Свидетельство о публикации №214062200081
Рецензии