Розбиваєш сторінки на тисяча знаків,
Відшукуєш себе у просторах пустих,
За тобою тінь моя із червоних маків,
А ти будуєш свій калиновий міст.
Між нами відстань пролягла в тумани,
Проклала шлях через дроти.
Заливає молочно-сірими ріками,
Відсутність любові у марноті.
Докоряєш у вічному мовчанні,
І не до тебе дзвоню, як болить.
Втомлюєшся від мого рятування.
І як наслідок: у душі твоїй дощить.
у?
© Copyright: Мила Славина, 2014
Свидетельство о публикации №214070401726
Свидетельство о публикации №214070401726
Рецензии